пʼятниця, 20 лютого 2015 р.
Вічна пам’ять героям Небесної сотні!
Вічна пам’ять героям Небесної сотні! Саме під таким гаслом
у бібліотеці було проведено годину пам’яті, приурочену Дням гідності та свободи.
Своєю присутністю діти
вшанували пам'ять загиблих на Майдані та в зоні проведення
АТО.
Особливо емоційною була та частина години пам’яті, коли фільм
нагадав про перші жертви Майдану – Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа
Сеника та Юрія Вербицького.
У
читальному залі було створено виставку, яка вшановувала кожного, хто віддав
життя у цій запеклій боротьбі. На початку заходу один з читачів проголосив
реквієм, в якому передав найважливіші моменти подій минулого року. Усім
присутнім була оголошена хвилина мовчання в пам’ять за загиблими героями.
Наступним етапом заходу стало переглянуте відео про незламних й водночас таких
патріотичних українців, які увійшли в історію та стали прикладом для
наслідування нашій молоді. Далі читачі зачитали свої власні поезії, які мали
одну спільну тему «Україно, піднімайся з колін!!!».
Година
пам’яті була завершена звучанням символічної уже для кожного з нас пісні «Плине
кача» та запаленням меморіальної свічки на знак того, що ці люди назавжди
залишаться в нашій пам’яті та серцях.
четвер, 19 лютого 2015 р.
субота, 14 лютого 2015 р.
Сьогодні День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів
http://ridna.ua/2013/02/sohodni-den-pamyati-vojiniv-internatsionalistiv/
24 роки тому, 15 лютого 1989 року, остання колона радянських військ була виведена з Афганістану.
Таким чином закінчилась більш ніж дев`ятирічна військова інтервенція Радянського Союзу в сусідню державу, в якій і сьогодні ще тривають збройні заворушення.
Захищати революцію у «братській» країні 1979 року були направлені понад 150 тисяч українців. Більше трьох тисяч з них загинули під час цієї війни, сім тисяч повернулися в Україну інвалідами, близько 2 тисяч вважаються полоненими і без вісті зниклими.
Уже дома, від ран, хвороб і самогубств померли більше 4 тисяч українських «афганців».
Всього, з 1979 року в Афганістані загинуло понад 14 тисяч радянських солдат, більше 30 тисяч з них були поранені; з афганського боку втрати були ще жахливіші — біля 1.5 мільйона загиблих і майже 5 мільйонів біженців, що знайшли притулок в сусідніх Пакистані та Ірані.
Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Незважаючи ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця.
В цей день ми поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам тих подій.
В Україні цей день офіційно відзначається відповідно до Указу Президента України № 180/2004 від 11 лютого 2004 року і має назву «День вшанування учасників бойових дій на території інших держав».
«Рідна країна»
24 роки тому, 15 лютого 1989 року, остання колона радянських військ була виведена з Афганістану.
Таким чином закінчилась більш ніж дев`ятирічна військова інтервенція Радянського Союзу в сусідню державу, в якій і сьогодні ще тривають збройні заворушення.
Захищати революцію у «братській» країні 1979 року були направлені понад 150 тисяч українців. Більше трьох тисяч з них загинули під час цієї війни, сім тисяч повернулися в Україну інвалідами, близько 2 тисяч вважаються полоненими і без вісті зниклими.
Уже дома, від ран, хвороб і самогубств померли більше 4 тисяч українських «афганців».
Всього, з 1979 року в Афганістані загинуло понад 14 тисяч радянських солдат, більше 30 тисяч з них були поранені; з афганського боку втрати були ще жахливіші — біля 1.5 мільйона загиблих і майже 5 мільйонів біженців, що знайшли притулок в сусідніх Пакистані та Ірані.
Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Незважаючи ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця.
В цей день ми поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам тих подій.
В Україні цей день офіційно відзначається відповідно до Указу Президента України № 180/2004 від 11 лютого 2004 року і має назву «День вшанування учасників бойових дій на території інших держав».
«Рідна країна»
Народні Стрічання
На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою:
- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
У читальному залі бібліотекина відділі 1-4 класів, юні чомусики із гуртка «Юні Чомусики» занурилися у літературний калейдоскоп під назвою «Народні Стрічання».
Виконуючи нелегкі завдання де у відгадках був і старий дід Мороз і кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті.
Логічні ігри були важкуватими от наприклад: на малюнку лютий переплутав ниточки, на одному кінці цифра, на іншому буква. Потрібно правильно визначити, якій цифрі відповідає буква, і розставити їх по порядку, тоді діти прочитали назву свята.
Гуртківці розіграли сцену зустрічі старої Зими і молодого Літа сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися.
В цей день в церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громичними", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому.
У бібліотеці діти виявили бажання запалити Стрітенську свічку, передаючи один одному свічку, діти проголошували свої побажання.
Так як раніше люди вірили у прикмети, уважно спостерігали за природою і погодою, дітям було дано завдання розгадати та записати зашифровані прикмети. Вони пригадували, яка погода була на Стрітення і порівнюючи з прикметами з’ясовували, якою буде весна.
На закінчення заходу гуртківці ознайомились з книжковою виставкою «Весна пробуджує природу».
Ксенофобія: серйозний погляд
Урок складався з трьох частин.
Перша частина – що таке ксенофобія і як вона перетворюється на соціально небезпечний психологічний феномен.
Друга частина – подолання ксенофобії і як потрібно діяти з наступних причин: ненависть необхідно зупиняти добрими справами, об’єднатись з друзями та ізолювати групи, які пропагують ксенофобію. Підтримувати жертв ксенофобії, продемонструвати як ви співчуваєте і підтримуєте їх. Ксенофобія повинна бути пояснена і засуджена.
Третя частина уроку – вчіться толерантності. Пропагуйте терпимість і боріться з упередженнями до тих пір, поки ще не стався злочин. Толерантність – це особисте рішення. Воно приходить в результаті навчання і прийняття принципу, що всі люди корисні і рівні. Тому все починається з кожного нас.
Для закріплення уроку діти відповідали на тести, в яких змальовувалась та чи інша ситуація по подоланню ксенофобії.
середа, 21 січня 2015 р.
Тобі Україно, мій мужній народе
День 22 січня 1919 року ввійшло до національного календаря як велике державне свято - День соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяло покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
Саме цим подіям і були присвячені заходи, які проводила бібліотека. А саме: історичний квест «Україна - Соборна держава», конкурс-мандрівка «Україна – єдина», гра -конкурс «Любов до матері-Батьківщини»
Мета цих заходів виховувати у дітей національну свідомість, людську гідність, глибоку повагу та любов до Батьківщини. Формувати риси громадянина Української держави, поглибити знання про історичний факт злуки українського народу, важливо було, пробудити інтерес до поглибленого вивчення історії та культурних надбань українського народу.
Учасники заходів мандрували по карті України, розповідали цікаві історичні факти з різних куточків нашої України, а саме події, які мали значення з історії нашої держави.
Діти переглянули фільми «Шляхами незалежності» та «Злука». Також, присутні зазначили, що об’єднання українських земель, збагатило Україну українськими традиціями, звичаями, мовою, це мало і має велике історичне значення для всього українського народу.
В кінці історичного квесту для повного відчуття єдності та Соборності нашої держави кожен клаптик карти України про який діти розповідали учасники склали пазлами і об’єднали в одну єдину країну.
Тематичний літературний перегляд «Соборність - це єдність і злагода» доповнив знання з історії нашої країни.
Саме цим подіям і були присвячені заходи, які проводила бібліотека. А саме: історичний квест «Україна - Соборна держава», конкурс-мандрівка «Україна – єдина», гра -конкурс «Любов до матері-Батьківщини»
Мета цих заходів виховувати у дітей національну свідомість, людську гідність, глибоку повагу та любов до Батьківщини. Формувати риси громадянина Української держави, поглибити знання про історичний факт злуки українського народу, важливо було, пробудити інтерес до поглибленого вивчення історії та культурних надбань українського народу.
Учасники заходів мандрували по карті України, розповідали цікаві історичні факти з різних куточків нашої України, а саме події, які мали значення з історії нашої держави.
Діти переглянули фільми «Шляхами незалежності» та «Злука». Також, присутні зазначили, що об’єднання українських земель, збагатило Україну українськими традиціями, звичаями, мовою, це мало і має велике історичне значення для всього українського народу.
В кінці історичного квесту для повного відчуття єдності та Соборності нашої держави кожен клаптик карти України про який діти розповідали учасники склали пазлами і об’єднали в одну єдину країну.
Тематичний літературний перегляд «Соборність - це єдність і злагода» доповнив знання з історії нашої країни.
Підписатися на:
Дописи (Atom)


