Сьогодні в бібліотеці говорили про дуже важливе — як бути людиною навіть по той бік екрана.
На занятті «Ввічливість в інтернеті (нетикет)» наші молодші школярі щиро дивувалися:
«А що, коментар може образити так само, як слово наживо?»
Так, може. І це стало для багатьох відкриттям.
Ми сміялися, розігрували кумедні онлайн-ситуації, виправляли «злі» повідомлення на добрі, вчилися писати так, щоб підтримати, а не ранити. Діти самі сформулювали просте правило: якщо не скажеш це людині в очі — не пиши цього в інтернеті.
Було дуже щиро. Без моралей. Просто розмова про повагу, дружбу і відповідальність.
Бо цифрова грамотність — це не лише про кнопки й гаджети. Це насамперед про серце.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Дякую!